Шановні батьки!

Для зарахування учня до навчального закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають наступні документи:

- заяву на ім'я директора школи;

- копію свідоцтва про народження дитини;

- медичну картку встановленого зразка.

При написанні заяви до першого класу подаються наступні документи:

Додатки:

1. Копія та оригінал свідоцтва про народження дитини.
2. Ідентифікаційний код дитини.
3. Оригінал медичної довідки дитини встановленого зразка ( медична довідка учня про профогляд (№ 086-1/о), "Карта профілактичних щеплень"  (форма №063/о)
4. Копія та оригінал документу, який підтверджує місце проживання дитини:

- паспорт одного з батьків або витяг з реєстру(при наявності ID-картки);

- копія та оригінал договору про оренду квартири юридично завірений.

- довідка про реєстрацію місця проживання особи дитини або одного з її батьків чи законних представників

- інші офіційні документи (оригінал та копія), що засвідчують місце проживання дитини

*****************************************************************************

Що потрібно майбутньому першокласнику:

1. Портфель-ранець. 

2. Спортивна форма.

3. Спортивне взуття. 

4. Змінне взуття. 

5. Альбом і фарби (гуаш або медові акварелі).

6. Пензлики для малювання. 

7. Стакан-непроливайка. 

8. Кольорові олівці. 

9. Кольоровий папір, кольоровий картон.

10. Ножиці із закругленими кінчиками.

11. Клей ПВА. 

12. Пластилін (не восковий), дощечка із стеками. 

13. Папка для трудового навчання.

14. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку). 

15.Рахівні палички (пластмасові). 

16. Обгортки для підручників та зошитів. 

17. Папка для зошитів.

18. Пенал (2 ручки, простий олівець м’який, лінійка дерев’яна-15 см, ґумка).

Заповіді для батьків майбутнього першокласника

Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».
Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли, цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію. Постійно говоріть з дитиною.
Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Пам’ятка батькам майбутнього першокласника

1.  Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім’ї.

2.  Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та проблемами дитини.

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
5.Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
6. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
7.Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
8. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці. 

9. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

10.Пам’ятайте, що діти – не тільки продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.

Поради батькам першокласників

1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно. 

8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…».

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

15.Знайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

   Поради батькам як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

     Батькам у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані зі шкільними оцінками.

Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ставлення батьків позитивно впливало на дитину, а не пригнічувало її?

Правило 1. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма. 

Правило 2. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас. 

Правило 3. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі.

Правило 4. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги. 
Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього. 

Правило 6. Порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої. 

Правило 7. Хваліть виконавця, критикуйте – виконання. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми. 

Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль. 

Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.

Найважче дитині оволодівати письмом.

Якщо до зошитів для першокласника включені завдання на штриховку - поставтесь із усією серйозністю. Це найкращий тренінг для руки, що готується до письма. Важлива не кількість літер чи рядків, а різноманітні вправи для кисті та пальчиків дитини. Це може бути і точковий масаж, і збирання камінців та каштанів, і побутова праця, пов'язана з дрібними рухами, - різати ножицями, вибирати крупу, збирати сипучі продукти, місити тісто, ліпити вареники тощо. Не слід зловживати самим процесом писання, примушувати писати на чернетці й переписувати по кілька разів. Головне - не бачити трагедії і не звинувачувати дитину за «погане» письмо. Найбільше допоможе терплячість батьків, готовність разом пройти нелегкий шлях початку нового шкільного життя. «Давай зробимо зарядку для пальчиків, а потім спробуємо написати цю літеру. От побачиш, у нас все вийде». Ваша власна зацікавленість процесом пізнання нового стане хорошим орієнтиром для дитини. «У вас такі яскраві малюнки в підручниках, веселі зошити й цікаві завдання! Коли я вчилася, такого не було, можеш мені показати, як треба виконувати це завдання?» Ви справді багато відкриттів зробите і для себе особисто, і ця спільна радість відкриття нового так об'єднає! Тоді й діти не будуть пасивними в школі, механічно повторюючи відповіді інших учнів, вибираючи завдання, аби попростіше, а виявлятимуть інтерес до запитань вчителя і бажання знайти відповідь.

Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись

1. Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.

2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам'ятати художні особли­вості мови, мовні звороти.

3. Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,

4. Намагайся не лише запам'ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.

5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.

6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.

7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.