Гра по-новому, навчання по-іншому

Шість цеглинок

Нова українська школа – ключова реформа Міністерства освіти і науки України. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації людини в суспільстві.

Формула нової школи складається з таких ключових компонентів:

- педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

- орієнтація на потреби учня в освітньому процесі – дитиноцентризм;

- нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя;

- створення у закладі освіти здоров`язберігаючого середовища.

Робота Нової української школи базується на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, реалізуючи принцип дитиноцентризму.

Основні принципи особистісно-орієнтованої моделі освіти:

- повага до особистості;

- доброзичливість і позитивне ставлення;

- довіра у відносинах та стосунках;

- діалог-взаємодія-взаємоповага;

- розподілене лідерство ( право вибору та відповідальність за свій вибір);

- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов`язань, обов`язковість виконання домовленостей)

Процеси розвитку, виховання і соціалізації в Новій школі покликані зробити випускника конкурентоздатним у ХХІ столітті. 

Вчителі, які навчають учнів перших та других класів у 2021/2022 навчальному році пройшли обов'язкові етапи підвищення. Всі отримали відповідні сертифікати.

Вчителі 1-х класів організували освітній простір Нової української школи. Класні кімнати мають у наявності вісім навчальних осередків, де передбачено місце для організації настільних ігор з необхідним обладнанням, у тому числі, килимок на підлогу для сидіння та гри, крісла-пуфи, дитяча класна бібліотечка, стенди для змінних виставок дитячих робіт, куточок усамітнення,тощо. З першого дня у школі педагоги були зорієнтовані на особистість кожного учня: намагалися якомога детальніше дізнатися, що очікують діти від школи, що їм лячно, на що сподіваються. На інтерактивних уроках за основні форми роботи вчителі беруть групові, у ході яких учні мають змогу спілкуватися. Широко застосовуються методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проєкти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучалися до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду. Під час такого спільного пошуку, здійснюється обмін думками, знаннями, учні мають можливість висловлювати своє емоційне ставлення, відбувається рефлексія та вербальне оцінювання здобутих результатів.

Освітній простір вибудовувався навколо особистості. У такому просторі діти почувають себе затишно та радісно, мають можливість розвивати свої соціальні та академічні навички. День у 1-х, 2-хкласах починається з «ранкового кола» — з учителькою діти говорять про минулі вихідні, про настрій і, зрештою, про все цікаве, чим хочуть поділитися. Вчителі допомагають розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Проводиться організація роботи по поступовому переоснащенню класних кімнат для учнів початкової школи відповідно до «Орієнтованого переліку засобів навчання в початковій школі» та «Рекомендацій до створення освітнього середовища».

Всі вчителі, які працюють в перших класах, отримали за бюджетні кошти парти з стільцями, ноутбуки, ламінатори, настільні ігри, набори Lego.

 

В ОЗЗСО «Сергіївський ліцей» створено 2 групи подовженого дня:

 

-1 група для учнів 1-А класу, вихователь ГПД – Харитонова Т.Г.

-1 група для учнів 1-Б класу, вихователь ГПД – Степаненко Л.А.

 

ЯКИМ МАЄ БУТИ РЕЖИМ РОБОТИ ГРУПИ ПОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Мають бути прогулянки на відкритому повітрі не менш як 1 год 30 хв для учнів 1-4 класів.

На домашні завдання діти у групі подовженого дня не мають витрачати більше години.

Не менше години діти мають займатися спортивно-оздоровчими заняттями.

У групі подовженого дня діти не можуть перебувати більше шести годин на день.

На підставі заяви батьків, інших законних представників учнів можна відпускати учнів групи подовженого дня у зручний для батьків час.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів необхідно через кожні 15 хвилин заняття проводити фізкультхвилинки, гімнастику для очей.

 

ХТО СТВОРЮЄ І ЯК ПРАЦЮЄ ГРУПА ПОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Групи подовженого дня створюють за рішенням засновника школи за письмовими зверненнями батьків або інших законних представників учнів.

На підставі рішення засновника школи її керівник видає наказ про організацію групи подовженого дня.

Заяви про зарахування учнів до групи подовженого дня приймають на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.

Засновник школи також може створювати умови, щоб у групі подовженого дня для першачків діти могли поспати.

Різниця у віці учнів, зарахованих до групи подовженого дня, не може перевищувати двох років.

У школах сільської та/або гірської місцевості, де учнів підвозять шкільним автобусом, можуть утворювати групи подовженого дня для учнів різних вікових груп.

Режим роботи групи подовженого дня та організацію освітнього процесу, схвалює педрада і затверджує керівник школи.

Вихователь працює з учнями відповідно до щоденного плану роботи вихователя. План, як правило, включає прогулянку, самопідготовку, виховні бесіди, дидактичні та рольові ігри тощо.

Фінансування груп подовженого дня здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.

 

Робота вчителя НУШ по моделюванню освітнього середовища

Ще ніколи навчання не відбувалося так, як зараз: скрізь, весь час, на будь-яку можливу тему, підтримуючи будь-який можливий стиль навчання. Сучасне замовлення суспільства полягає в тому, щоб створити такі умови навчання, за яких би кожен учень успішно навчався, розвивав свій інтелект, був готовий до самореалізації. Освітній процес зосереджено на потребах кожної дитини: всебічне вивчення, врахування індивідуальних особливостей вихованців, співпрацю всіх учасників цього процесу.

До моменту надходження в школу дитина вже є носієм власного пізнавального досвіду, тобто суб’єктом освітнього процесу, де вона саморозвивається. Початкова школа має продовжити лінією дошкільного розвитку, закріпити й розвинути в умовах шкільного виховання надбання дошкільного дитинства. Перехід до навчання в школі різно змінює життя дитині, починається її залученння до справжньої праці, що вимагає зусиль. У процесі навчання дитина спілкується з ровесниками, перед нею постають нові вимоги. У молодшому віці діяльність дитини стійкіша. Вона діє під впливом не лише імпульсивних почуттів, а й свідомо, відповідно до поставленої мети.

Зміни в освітній політиці відбуваються також на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, що має на меті: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитись, вміє сприймати інформацію, працювати з нею ,сортувати її, осмислювати. За умов НУШ особливої уваги надано таким компетентностям: уміння вчитися, здоров’язберігальна, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна, інформаційно – комунікативна.

Нова Українська школа спрямована лише на дитину. Основою і центральною ідеєю Держстандарту є дитиноцентризм. Вся робота вчителя направлена на розвиток учня, на мотивацію його до навчання, на бажання розвиватися.

Наскрізні вміння, якими володіють діти в НУШ – розв’язую проблеми; критично мислю; творчо мислю; співпрацюю; ефективно спілкуюся; досліджую; читаю вдумливо; розвиваю власний інтелект.

Нова Українська школа направлена на:

• зниження монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації (яка може бути отримана з доступних джерел) і переходу до діалогічного спілкування з учнями під час навчального процесу;
• впровадження в навчальний процес активних методів навчання.

В Концепції «Нова українська школа» зазначено, що творчому і відповідальному вчителю надано свободу. Бо саме нова школа, потребує нового вчителя. А держава гарантує йому свободу від втручання в професійну діяльність. Унікальність початкового періоду навчання дитини в школі зумовлює особливу роль професійної діяльності вчителя початкових класів. Переймаючи освітню естафету від дошкільного закладу учитель сприяє «переведенню» дитини до нового становища в суспільстві, іншого способу життя, умов діяльності. У випускника закладу дошкільної освіти уже сформовано базові якості, є певний обсяг засвоєної в межах освітньої програми навчальної інформації: вмотивованість поведінки, дотепність і допитливість, загальний рівень  підготовленості до навчання в школі.

Серед компонентів стратегії розвитку закладу освіти – професійний розвиток педагогічних кадрів. Саме цей компонент є ключовим як у реалізації Концепції «Нова Українська школа», так і в стратегії розвитку закладу. Це вимагає від вчителя початкових класів максимальної гнучкості, широкої професійної ерудиції, готовності до сприйняття змін і як наслідок – професійний розвиток педагогічних кадрів має включати освоєння нових технологій і методики роботи, набуття навичок роботи за нових умов, спрямований на стимулювання творчої активності.

Одна з обов’язкових рис вчителя – здатність постійно розвиватися та навчатися.

Позиція вчителя початкових класів як суб’єкта моделювання освітнього середовища визначається його здатністю оцінювати ціннісну складову освітнього середовища: готовність вивчати, створювати освітнє середовище, приймати професійні рішення щодо моделювання та нести за них відповідальність; автономність, що виражається в самостійному ухваленні рішень; ступенем розвитку рефлексивних процесів.

Сьогодні педагоги мають свободу щодо підходів і можливість вибирати яким чином, за якими методиками навчати дітей. Діти за рівнем освіти різні, педагогам дана можливість самому визначати кількість годин для певної теми.

Учня необхідно навчити вчитися. У кожного учня має бути сформована особиста система навчання (ОСН), він має вміти узагальнювати й систематизувати інформацію.

Вчитель вимагає від учня знання чималої кількості інформації. Але він має право вимагати застосування знань від учня лише в тому випадку, якщо він навчив учня вчитися. Головне завдання школи – школа має бути спрямована на нові результати.

Саме адміністрація і педагогічний колектив закладу у співпраці з дитиною спроможні якісно та результативно розвивати її особистість, будувати виховний процес на засадах педагогіки співробітництва, із урахуванням інтересів, потреб і потенційних можливостей вихованця.

Креативний підхід до створення нової української школи продемонстрував психологічну налаштованість наших вчителів початкової школи на розбудову школи та забезпечення якості освіти. Отже, освітнє середовище є універсальним ресурсом розвитку та вдосконалення освітніх процесів, яке дозволяє забезпечити якісне вирішення цілей і завдань, що поставлені перед закладом.

Ще потрібно розробити та сформулювати нормативи психологічних навантажень на людину з урахуванням особистісної системи навчання, а не з погляду психічних особистостей людини.

Сьогодні на освіту покладається адаптаційна функція (забезпечення адаптації людини до навколишнього світу). Чому так? Тому що відбувається швидке моральне старіння знань, світ швидко змінюється. Раніше на освіту покладали формувальну функцію. Припускали, що здобуття освіти є процесом, який закінчується у навчальному закладі виданням атестату. Сьогодні процес освіти має бути безперервним.

 

Учителі НУШ – творці освітнього середовища

Ефективність професійної діяльності вчителя початкової школи залежить від того,  як він формує педагогічні цілі, визначає пріоритети у своїй професії, який він як особистість і суб’єкт професійної діяльності. На перший план виходить відкритість до потреб дитини, здатність до інноваційної діяльності, орієнтація на розвиток кожного учня. Орієнтація на нову якість освіти змінює вимоги до змісту професійної діяльності вчителя початкових класів.

Зміст професійної діяльності вчителя початкових класів полягає у педагогічному супроводі молодшого школяра, у процесі його входження в освітнє середовище й адаптації до школи. Вчителі початкових класів мають налагодити простір для соціальних практик дитини, залучити її до суспільно значущих справ, створити умови для продуктивної творчої діяльності школяра, навчати співпраці, використовувати різні засоби комунікації, формувати навчальну діяльність.

Вивчення освітнього середовища початкової школи неможливе без його стратегічного осмислення в контексті уявлень про закономірності – розвитку психіки дитини. Вікові особливості учнів впливають на наповнення освітнього середовища, що пов’язано з типом провідної діяльності. Умовою цілісного розвитку особистості молодшого школяра є створення освітнього середовища, сприятливого для оптимального розкриття його індивідуальності й вікових особливостей.

У свої роботі вчитель початкових класів спирається на знання основних характеристик особистості молодшого школяра, враховуючи:

• зміну провідної діяльності від гри до організованого навчання;
• формування системи навчальних і пізнавальних мотивів, уміння визначати і реалізувати навчальні цілі;
• витривалість і наполегливість, які дають змогу виконувати навчальну діяльність;
• емоційну вразливість;
• набуття досвіду життя в колективі;
• посилення ролі самооцінки молодшого школяра.

 

Від професійних і особистісних якостей залежить якість системи освіти. Провідним у діяльності педагога є принцип – прийняття учня як індивідуальності. За таких умов відносини між учителем та учнем будуються на засадах партнерства.

Формування освітнього середовища початкової школи бере початок із побудови зв’язків і відношень між окремими суб’єктами освітнього процесу. Учитель створює поле можливостей, щоб краще зрозуміти учня, забезпечити умови для виявлення його індивідуальності.

Взаємодіючи з учителем, молодший школяр включається в систему навчальної діяльності, опановує окремі способи навчальних дій, у нього розвиваються пізнавальні інтереси, формується соціальна активність.

Освітнє середовище початкової школи задається учителем і створюється учнем, який розвивається відповідно до своїх задатків, інтересів, життєвого досвіду й будує власний простір, своє бачення пріоритетів пізнання.

Позиція  вчителя початкових класів визначається його здатністю оцінювати цілісну складову освітнього середовища:

• готовність вивчати, створювати освітнє середовище;
• приймати професійні рішення щодо моделювання та нести за них відповідальність;
• ступеню розвитку рефлексивних процесів.

 

Із розвитком молодшого школяра функціональні межі освітнього середовища початкової школи не тільки розширюються, але й збагачуються за змістом. У кожної дитини цей процес відбувається по різному, залежно від того, як виявляється їх активність, від особливостей внутрішнього та зовнішнього середовища завдань, на реалізацію яких спрямована система.

Учитель початкових класів створює умови, які сприяють розкриттю учнем своїх здібностей, особливостей. Ці дії перетворюються на засіб впливу щодо особистості дитини. Основне завдання вчителя полягає в організації вільної взаємодії дитини з наявними навчальними цілями. Тільки у формі вільного спілкування дитини з дорослими, ровесниками формується її цілісне ставлення до явищ і подій, розвивається досвід, проявляються взаємини зі світом.

Наповнюваність класів, вікова структура контингенту учнів, вік і якість підготовки вчителя – це ті характеристики ,що впливають на якість освітнього середовища початкової школи. Тому, освітнє середовище – це керована вчителем система, що забезпечує особистісний розвиток молодшого школяра шляхом його взаємодії з оточенням.

Виконання покладених на нього функцій потребує спрямування вчителя на розуміння освітніх цілей. Освітнє середовище вміщує створені вчителем умови,  за яких відбувається набуття дитиною соціального досвіду. Щоб зрозуміти характер впливу освітнього середовища на розвиток молодшого школяра, учителю необхідно навчитися розрізняти ті складові середовища, до яких у дитини виникає позитивне чи негативне ставлення.

 

 

«Чудовою якістю людини є

її здатність перетворювати

негативне на позитивне»

                                    А. Адлер

 

Рекомендаціїї для вчителів початкових класів щодо роботи

в умовах нового освітнього середовища

 

Концепція «Нової української школи» чітко визначає напрями професійної діяльності школи і педагога, зокрема, передбачає формування педагога нової формації, комунікативного, кваліфікованого, який творчо здобуває інформацію. Управління освітнім процесом здійснює сам учитель, а впливати на цей процес із позицій спрямування та стимулювання має методична служба у процесі організації роботи з педагогами.  Методична служба школи спрямована на розвиток творчої індивідуальності кожного педагога, готового до сприйняття педагогічних інновацій. Адміністрація школи свою діяльність має спрямувати на те, щоб кожен вчитель початкової школи власними способами досягав оптимальних результатів.

Задача адміністрації та методичної служби направлена на:

• стимулювання творчого потенціалу вчителя на підставі сучасного освітнього рівня, досвіду практичної діяльності;
• виявлення та підтримку перспективних інновацій, освітніх педагогічних проектів та ініціативи;
• створення належних умов, за яких кожен педагог може реалізуватися як особистість і фахівець;
• сприяння підвищенню професійної компетентності педагога, його творчого потенціалу;
• формування нового типу педагога з високим рівнем професіоналізму;
• допомогу педагогам щодо усвідомлення результатів праці, які залежать від них;
• спрямування діяльності вчителя на розуміння освітніх цілей, здатність проектувати освітнє середовище дитини;
• створення умов для переходу до стандартів другого покоління, підвищення психологічної готовності вчителя, розвитку його професійної компетентності;
• забезпечення професійного зростання вчителя, його творчого потенціалу.

Середовище, у якому живе педагог є джерелом різних можливостей. Вчителі мають стати носіями змін, здатних працювати через пошук, співпрацю. Вчителю необхідно допомогти адаптувати навички проектування власного розвитку. Учитель початкових класів – ключова фігура моделювання освітнього середовища. Специфіка професії вчителя початкових класів визначається особливістю педагогічних функцій і професійних якостей особистості. Вчитель початкових класів сприяє особистісному зростанню учня. Переймаючи освітню естафету від дошкільного закладу, учитель сприяє «переведенню» дитини до нового становища в суспільстві, іншого способу життя, умов діяльності. Він будує відносини з учнем на засадах партнерства.

Тому вчитель початкових класів в подальшому повинен:

• забезпечити умови для виявлення індивідуальності дитини, глибше та краще розуміти учня;
• формувати компетентності учня, які потрібні для самореалізації особистості;
• консолідувати зусилля та узгоджувати дії всіх учасників в освітньому процесі;
• сформувати чітке уявлення про мету шкільної реформи, її кінцевий результат та сформувати спільну програму дій;
• орієнтувати виховний процес у початковій школі на формування загальнолюдських цінностей: гідність, чесність, справедливість, повага до життя, повага до себе, патріотизм, турбота про довкілля, солідарність, відповідальність;
• здійснювати глибоку професіоналізацію спеціалістів будь-якого фаху шляхом інтегрованих умінь;
• будувати відносини на засадах партнерства всіх учасників освітнього процесу за умов реалізації Концепції Нової української школи;
• упроваджувати інновації в освітній процес, що інтегруються в інноваційну компетенцію;
• змінювати ракурс співпраці та сформовувати дії у форму діалогу, яка допомагає створити умови для успішної соціалізації учнів;
• спрямовувати діяльність вчителів початкової школи на розуміння фахівцем сучасних вимог освітнього процесу, готовності до організації і освітньої діяльності школярів як взаємодії, спрямованої на розвиток особистості дитини;
• направити свою діяльність на зростання рівня освіченості, вихованості, соціалізованості, розвиненості учнів;
• забезпечити максимальну мобілізацію психологічних ресурсів із метою забезпечення самореалізації.